він недочуває

недочування. По -шке - через недочування; недочуваючи, недочувши.

* * *

{əv}
1. притежание, авторство, принадлежноет на
the capital OF Bulgaria столицата на България, the Tower OF London Лондонската кула
the works OF Shakespeare творбите на Шекспир
2. noсока, отдалечаване, разстояние от, на
north OF на север от
within a mile OF на една миля от
3. освобождаване, лишаване от
to free/rid OF освобождавам/отървавам от
to deprive OF лишавам от
he was robbed OF his money ограбиха му парите
4. произход, източник, причина, деятел от, на, по
to come/descend/spring OF произхождам от
OF humble birth от скромно потекло
to borrow/buy/receive OF заемам/купувам/получавам от
to die OF умирам от
to smell/taste OF мириша/имам вкус на
it was kind/foolish OF you мило/глупаво беше от ваша страна
5. материал, от който е направено нещо прилагателно на -ен, -ов и пр.
made OF wood от дърво, дървен
6. промяна в състоянието от
to make a fool OF someone изкарвам някого глупак, подигравам се с някого
to make a blouse OF a dress правя блуза от рокля
7. част от цяло, класификация, количество от нещо от, и без превод
the best OF friends най-добрият/най-добрите приятел/приятели
a friend OF mine/OF my brother's един мой приятел/приятел на брат ми
five OF us петима от нас
all OF them всички
most OF all най-много (от всичко/всички)
there were two/five, etc. OF us бяхме двама/петима и пр.
that silly smile OF/hers тaзи нейнa глупава усмивка
OF all the impudence/cheek какво нахяттство
he, OF all men не друг, a той
here, OF all places не другаде, a тук
this, OF all times именно сега
lying is the one thing OF all others that I hate от всичко най-мразя лъжата
remedy OF remedies най-доброто лекарство (от всички лекарства)
glass OF milk чаша мляко
sack/kilo OF potatoes чувал/кило картофи
8. качество, възраст, наименование на, с, и без превод
man OF genius/tact гениален/тактичен човек
man OF forty четиридесетгодишен човек
a fool OF a man глупак
palace OF a house къща дворец, къща (като) дворец
way OF life начин на живот
hard OF heart коравосърдечен
goods OF our own manufacture произведени от нас стоки, стоки наше производство
potatoes OF our own growing картофи, който сами сме отгледали
the vice OF drunkenness порокът пиянство
the city OF London град Лондон
the State OF New York щатът Ню Йорк
9. въвежда предложно допълнение на, от, за, към, с
the levying OF taxes събиране на данъци
love OF life жажда за живот
fear OF death страх от смъртта
hatred OF one's enemies омраза към неприятелите си
great eater OF fish голям консуматор на риба
capable OF способен на
lavish OF щедър с/на
10. време от, през
OF late напоследък
OF recent years през последните години
OF a Saturday/Sunday, etc. един съботен/неделен и пр. ден, някоя събота/неделя и пр., в съботен/неделен ден и пр.
OF an evening разг. вечер, вечерно време

* * *

{ъv} prep 1. притежание; авторство; принадлежноет на; the capital

* * *

от;

* * *

* * *

of[ɔv, əv] prep 1. притежание; авторство; принадлежност: на; the house \of my sister къщата на сестра ми; a friend \of mine един мой приятел, една моя приятелка; 2. посока; отдалечаване; разстояние: от; на; north \of на север, северно от; back \of ам. зад; within a mile \of the town на една миля от града; 3. освобождаване; лишаване: от; to free ( rid) \of освобождавам (отървавам) от; 4. произход; източник; причина; деятел: от; на; по; \of humble birth от скромно потекло; to die \of... умирам от...; to smell ( sаvour) \of мирише (има вкус) на; \of right по право; it was kind ( foolish) \of you to мило (глупаво) беше от ваша страна да; 5. вещество, материал, от който е направено нещо: от...; прилагателно на -ен; made \of wood от дърво, дървен; a family \of idiots семейство на идиоти; 6. промяна в състоянието: от; 7. част от цяло; класификация; количество от нещо: от (или без превод); a pint \of beer една пинта бира; the best \of friends най-добрият приятел, най-добрата приятелка, много добър приятел, приятелка; all \of them всички; he, \of all men не друг, а той; there were two \of us бяхме двама; the king \of kings царят на царете; 8. качество; възраст; наименование: на; с (или без превод); a man \of genius гений, гениален човек; a palace \of a house къща палат, къща като палат; hard \of hearing с лош слух; който недочува; the city \of London Лондон; 9. въвежда предложно допълнение: на; от; за; към; с; speak \of love говоря за любов; what has become \of him? какво стана с него? to repent \of разкайвам се за; careful \of внимателен с; 10. време: от; през; \of I go to the pub \of an evening вечер ходя в кръчмата; \of old от край време; in days \of old едно време, някога, в старо време; twenty \of twelve ам. дванадесет без двадесет часа; \of a Saturday един съботен ден; някоя събота; 11. ам. до кръглия час; a quarter \of nine девет без четвърт.

1. adj

1) глухий, глухуватий

2) що не бажає (відмовляється) слухати (прислухатися)

3) розм. позбавлений основної властивості; безплідний; позбавлений смаку; пустий

2. v

1) оглушати, робити глухим

2) глухнути

3) заглушати (звук)

* * *

1) глухий; глухуватий

2) глухий, який не бажає або який відмовляється слухати

3) дiaл. позбавлений основної властивості; безплідний, позбавлений смаку; порожній, пустий

4) ( the deaf) iм. глухі

1. adj

1) тупий, нетямущий, тупоумний

2) неповороткий; важкий; повільний; в'ялий

3) пригнічений, сумний; хмурий, невеселий

4) похмурий, безрадісний, хмарний

5) нудний; монотонний

6) тупий, невигострений

7) тьмяний, неяскравий; бляклий; матовий; приглушений; невиразний, неясний

8) слабкий, поганий

9) млявий

10) неходовий, що не має попиту

11) гірн. погано провітрюваний

2. v

1) робити тупим (в'ялим); стомлювати

2) затупляти (ніж)

3) ставати тупим

4) притупляти, зменшувати

5) робити невиразним (неясним)

6) тьмяніти; хмаритися

7) ставати млявим (нудним)

* * *

1) тупий, безглуздий, тупоумний

2) неповороткий, важкий, повільний; млявий

3) пригнічений; сумний, хмурий, невеселий

4) сумний; який навіває зневіру, тугу; безрадісний; хмурий, похмурий ( про погоду)

5) нудний, який навіває нудьгу; монотонний; несмачний, прісний

6) тупий, невигострений; тex. засмальцьований ( про шліфувальний круг)

7) тьмяний, неяскравий; бляклий; матовий; притуплений, приглушений; неясний; тупий ( про біль)

8) слабкий, поганий, неясний

9) в'ялий ( про торгівлю); бездіяльний

10) який не має попиту, неходовий ( про товар)

11) гipн. який погано провітрюється ( про рудник)

1) робити тупим, млявим; стомлювати

2) затуплювати, робити тупим ( ніж)

3) притупляти; зменшувати (біль, почуття)

4) робити неясним; робити тьмяним, бляклим; наводити мат, робити матовим, матувати; тьмяніти; ставати матовим

5) хмаритися

1) слух

2) межа чутності

3) слухання, вислуховування

4) юр. слухання справи; допит (у суді)

5) pl протоколи засідань (урядових та інших комісій США)

6) слухання відправи в церкві

7) звістка, чутка, поговір

8) розм. прочухан

* * *

1) слух

2) межа чутності

3) слухання, вислуховування; юp. слухання справи; допит ( у суді)

4) pl протоколи засідань ( урядових комісій)

5) слухання, прослуховування (лекції, виступу); дiaл. слухання богослужіння в церкві

6) звістка, чутка, поголоска

7) дiaл. прочухан

1) приглухуватий, підглухий, глухенький, недочутливий;

2) приглушений. [Якийсь приглушений гомін]. Глуховато - приглухувато, глухенько. [Про це він згадав лиш глухенько].

* * *

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

недобачати. [Моя стара недобачає й недочуває (Брацл.)].

* * *

пересказать

1) переказувати, переказати, переповідати, переповісти (-вім, -віси, -вість, вони -відять), перемовляти, перемовити що. [Не буду переповідати вам тих розмов. Переказав їм зміст оповідання. Усього й до завтрого не перекажеш. Він недочуває, то иноді разів зо три перекажеш те саме, поки почує];

2) (рассказать многое, одно за другим) переказувати, переказати, попереказувати. [Попереказував усі казки, що знав]. -вать сплетни - см. Переносить. Пересказываемый - переказуваний, переповідуваний. Пересказанный - переказаний, переповіджений.

* * *

несов.; сов. - пересказ`ать

приглухуватість (-тости), недочування. Он с -шью - він недочуває; срв. Приглух.